АЛЬРАИД

ВСЕУКРАИНСКАЯ АССОЦИАЦИЯ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ

KYIVPOST: Рамадан по-українськи. Як святкують місцеві мусульмани

11.08.2011 / 1501

Похід в Ісламський суспільний культурний центр переносить вас наче в іншу реальність. Важко повірити, що десятки людей, що справляють намаз серед білого дня знаходяться в центрі столиці країни, яка назовні виглядає дуже монокультурною та монорелігійною.


 

Ці люди святкують Рамадан, священний місяць для мусульман, в який Бог послав пророкові Мухаммеду своє одкровення — Коран.

В самому Києві близько шістдесяти тисяч мусульман. Це й іноземні студенти, співробітники посольств, вихідці з середньої Азії, Кавказу, Закавказзя, татари і мусульмани-слов’яни.

Саід Ісмагілов, муфтій та експерт з шаріатських питань, виходить на зустріч в куфії, ісламському головному уборі та непримітному одязі.

Під час Рамадану мусульмани намагаються досягнути певної духовної рівноваги, бути щедрими та терплячими. Вони не можуть вживати їжі на напоїв удень, а замість суєтних діянь читають  Коран. За час Рамадану мають прочитати священну книгу повністю.

Вже вечір, але сонце ще не сіло, отже Ісмагілов сьогодні ще нічого не їв і не пив, і мусив молитися ревно, бо мусульмани вірять, що діяння та молитви у священний місяць зараховуються їм семикратно. Так само, як і гріхи.

Кореспондент Kyiv Post, через власне невігластво, змусила його згрішити, потиснувши йому руку в той час, коли торкатися жінки вважається особливим гріхом. Але політкоректність  Ісмагілова взяла гору.

Він розповів, що мусульманам тяжко в Україні в Рамадан, оскільки специфіку їхнього святкування, посту та стилю життя в цей час просто не розуміють. “У нас в країні навіть не передбачено, що хтось піде назустріч мусульманам – їх в Україна мало, від мільйона до двох мільйонів ”,- говорить він.

Ісмагілов розповідає, що  в  мусульманських країнах віруючим намагаються давати відпустки, роблять скорочені робочі дні, змінюють графік роботи: “Там роботодавець, який сам дотримуючись посту, розуміє, наскільки це важко його працівникам і намагається іти їм назустріч”.

“В нас дотримання посту я вважаю справжнім релігійним та духовним подвигом”,- говорить він.

Абдула, студент із Лівії, який не називає прізвище через те, що боїться, що його виженуть з університету, святкує Рамадан в Україні четвертий раз поспіль. Найважчим для нього був 2009 рік:  “Рамадан був з кінця серпня і десь до середини вересня. Я в університет спочатку ходив, а потім перестав – важко. Їсти не можна, пити не можна, курити не можна”, - розповідає він.

Взагалі Коран курити не забороняє напряму, але застерігає від вживання речовин, що дурманять розум чи можуть принести шкоду собі чи іншим. “Але я тільки приїхав, за домом скучав, і всі одногрупники в перерві між парами курити ходять. І я закурив,” – розповідає хлопець.  Після Рамадану того року на Абдула в університеті чекав сюрприз – перелік “хвостів”, які встигли накопичитись за три тижні. “Якщо ти іноземець усі думають, що у тебе є багато грошей. Я кажу – я відпрацюю це заняття. А методист в деканаті прикидається, що не розуміє мою російську. Вони просто гроші хочуть.”

 Більшу частину дня в Рамадан Абдул спить. За кілька годин до заходу сонця прокидається, молиться і починає готувати вечерю. “Раніше, як брат був у Києві, я йому дзвонив, питав – ти вже сідаєш їсти? Але він два роки тому додому повернувся. Треба ще Коран читати, кожен день. Але я не читаю – відвик”, – сміється.

Хоча ритуал в Рамадан не змінюється, дати цього свята вар'юються, кожного року зсуваючись на десять днів ближче до початку року. І додаткові труднощі виникають, коли піст припадає на середину літа – дні довгі й спекотні, а ночі короткі.

В мусульманських країнах, які географічно розташовані південніше від України,  великих коливань довжини дня і ночі в різні пори року немає. Ісмагілов  з Ісламського  культурного центру, родина якого в його дитинстві жила на Донбасі, згадує, як його бабця розповідала про мусульманський піст у радянську добу.

“В часи Радянського союзу мусульмани таємно дотримувались посту.  І коли вона була молодою Рамадан  теж припав на середину літа. І старі люди збирались, робили вигляд, що вони просто поговорити зійшлись, і тихенько закінчували день посту тим, що випивали по два-три самовари чаю”, - згадує він.

“І я питав її, що, дійсно так багато води випивали? А день довгий, дуже жарко, і всі ж працювали. В Радянському союзі  не могли не працювати: нероби й лобуряки практично відсутні були. І люди все одно терпіли: не їли, не пили, важка робота, спека.  І, збираючись вечорами, не могли їсти, поки не нап’ються води вдосталь. Мені тоді це все видавалось цікавим: це практично неможливо, на межі людських можливостей. Здавалось, що бабуся розповідає щось із сфери фантастики”, - розповідає він повільно, згадуючи деталі з далекого дитинства.

“Коли я сам починав дотримуватись посту - це був січень, лютий, коли дні короткі, холодно, тобто було не важко. Зараз от я дожив до літа і згадую розповіді моєї бабусі”, - говорить він.

Рамадан завершується святом розговіння Ід аль Фітр (або Ураза Байрам чи Рамадан Байрам), коли на небі з’являється молодий місяць. Цього року завершення припадає на 29 серпня.

 

    

Следите за нашими мероприятиями, новостями, обсуждайте в социальных сетях

Дружественные и партнерские ресурсы