АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Ісламський культурний центр як аудиторія для лекцій з релігієзнавства

15.10.2018 / 32

Ісламський культурний центр Києва, як і інші ІКЦ в Україні, ніколи не зачиняється. Тут завжди багато відвідувачів — мусульман і послідовників інших релігій, — що прагнуть дізнатися про Іслам, його історію, поширення, традиції та культуру мусульманських народів. Особливо велелюдно щоп’ятниці, адже це — день спільної молитви, джума-намазу, та спілкування з одновірцями. Часто саме наприкінці тижня тут проводять екскурсії та лекції.

Цієї п’ятниці, 12 жовтня, в ІКЦ Києва відбулися чергові лекції для студентів-істориків другого курсу Київського університету ім. Бориса Грінченка. Професор кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету Галина Саган, що супроводжувала студентів, мала змогу відпочити від викладання й згадати роки навчання, бо з молоддю особисто спілкувалися муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов (шейх Саід також очолює Український центр ісламознавчих досліджень і Всеукраїнську ради релігійних об’єднань. — Ред.) і завідувач відділу ознайомлення з історією та культурою Ісламу Всеукраїнської асоціації «Альраід» Тарик Сархан.

У конференц-залі ІКЦ шейх Саід розповів студентам про історію виникнення Ісламу й про те, яким чином це віровчення поширилося на території України; дав слухачам уявлення про засади релігії, її морально-етичні імперативи; говорив про те, в що, власне, вірять мусульмани, як вони розуміють та уявляють Бога, про трансцендентність Творця. Муфтій навів приклади спільного в релігіях мусульман, християн і юдеів, пояснив, що таке Сунна, й чим відрізняються стовпи віри від її основ; чому всі переклади Корану з арабської мови вважають лише переказами його смислів.

Мабуть, уперше в житті студенти-немусульмани почули, як читають Коран за всіма правилами таджвіду. Після лекції гості зізнавалися, що їх уразила справжня поезія аятів, відчутна навіть у неримованому перекладі: вони й не думали, що тексти Корану можуть бути такі проникливо-емоційні, образні.

Перед тим, як надати слово другому лекторові, муфтій мусив відповісти на всі питання: де навчають таджвіду, чим українська мусульманська громада відрізняється й чи взагалі відрізняється від одновірців в інших країнах; як стати імамом або муфтієм, які напрями Ісламу поширені в Україні, скільки існує духовних управлінь, яким чином вони взаємодіють. Були питання про сімейний статус ісламського духівництва: чи має воно, як в інших релігіях, утримуватися від шлюбу. Відповідь здивувала: неодружений не має права бути імамом, муфтієм і поготів...

На численні питання відповів і Тарик Сархан — під час спілкування зі студентами та на екскурсії центром. Молодь дуже зацікавила мечеть, хоча цього разу на огляд лишилося не дуже багато часу, бо вже починали збиратися вірні на джума-намаз.

Наприкінці зустрічі студенти отримали подарунки: мусульманську релігійну та ісламознавчу літературу.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси