АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Дружня підтримка така важлива — особливо якщо тебе знову кинули

21.11.2016 / 445

13 листопада троє учасниць жіночого клубу «Аль-Манар» (Харків) знову з’їздили до Зеленогайської спеціалізованої загальноосвітньої школі-інтернаті, де відвідали дітей-сиріт (решту вихованців на вихідні забрали родичі або опікуни). Мусульманки приїхали не самі, а привезли аніматора з шоу мильних бульбашок — діти були в захваті.

Звичайно, приїхали не з порожніми руками: на кошти, зібрані на добродійному аукціоні в ІКЦ Харкова, придбали (як і просила адміністрація) 100 чашок, кілька паковань підгузків, набори кольорових олівців, ручки, зошити. Крім цього, купили яблук, а ще обіцяні дівчаткам ґумки до волосся з фоамірану — їх відвідувачки харківського ісламського центру перед  тим зробили власноруч.

Завідувачка інтернату нарікала, що останнім часом спонсори й просто небайдужі люди приїжджають дедалі менше — переважно до Дня Миколая та Нового Року. Але ж діти так потребують... навіть не подарунків, а простого людського тепла! Їм так важливо знати, що десь, за інтернатськими стінами, є люди, що їм не байдужі, і вони з нетерпінням чекають кожного візиту. До того ж декому з малюків кортить поділитися з кимось новим розчаруванням, що принесло життя: їхні надії знайти власну родину знову виявилися просто повітряними замками. Багато з них уже зустрічалися з мусульманками з ІКЦ і добре їх пам’ятають, тож ділилися недитячою бідою: на літніх канікулах їм удалося побувати «аж в Америці!», там вони жили в сім’ях українських емігрантів. Деякі господарі прив’язалися до дітей і були захотіли забрати їх назавжди, але... за українським законодавством, не можна розділяти братів і сестер, а мало яка сім’я, навіть як непогано заробляє, зможе одразу взяти троє-четверо дітей. Тож мрії про новий дім виявилися нездійсненними. Звісно, для дітей це ще один стрес і розчарування. Адже їм байдуже, хто винен — система чи людина. Головне, що обіцяли — і не додержали слова. Прикро й боляче. Проте, вони вирішили радіти хоча б тому, що побували в іншій країні, і назахват розповідали своїм давнім знайомим-мусульманкам, «як воно там, в Америці».

Вихованці інтернату дуже дружні між собою. Звичайно, і вони часом сперечаються, сваряться та ображаються — як без того. Але загалом вони — велика родина, де завжди підтримують одне одного й після закінчення навчання. Наприклад, дізнавшись про те, що будуть гості, на зустріч прийшли й випускники інтернату — допомогти молодшим, що мають проблеми зі здоров’ям, вийти до актової зали.

Мусульманки дякують усім небайдужим, хто якось посприяв цій поїздці. Тим часом в ІКЦ Харкова розпочали знову збирати кошти й речі, для наступної поїздки. Тепер треба найнеобхідніше: одяг, взуття та засоби гігієни (підгузки, шампуні, мийні засоби до посуду та підлоги). Можна приносити й ношені речі, але обов’язково в гарному стані, випрані і полагоджені.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси