АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Зменьшити дискримінацію в житті та збільшити її відображення в статистиці — завдання будь-якого демократичного суспільства

22.02.2016 / 825

Едгар Девлікамов, керівник Ісламського культурного центру Дніпропетровська, узяв участь у семінарі «Боротьба з ксенофобією та мовою ненависті; розвиток толерантності та її ефективність», організованому 11 лютого Європейським центром із питань меншин (The European Centre for Minority Issues — ECMI) у рамках програми «Східне партнерство: меншини та етнополітичні питання. Білорусь-Молдова-Україна».

З огляду на великий інтерес до програми та обмежену кількість місць організатори самі обирали серед зареєстрованих тих учасників, що безпосередньо пов’язані з темою. У підсумку в семінарі взяли участь національні громади Дніпропетровський, Запорізької та Харківської областей, представники влади, а також люди, пов’язані з цією темою за своєю діяльністю: журналісти, науковці та громадські діячі.

Про досвід протидіяння ксенофобії та успіхи розвитку толерантності у своїх країнах розповіли два закордонні експерти: Ізабелла Осипова (Грузія) і Рафал Панковський (Польща). Утім, теми дискусії не обмежувалися вибором лекторів — слухачі могли ставити будь-які питання.

Досвід Грузії цікавий у контексті спільної для наших держав проблеми: окупації окремих територій Російською Федерацією. Ізабелла Осипова, виконавчий секретар ради національних меншин Грузії і представник Центру толерантності та громадянської інтеграції офісу Омбудсмена Грузії, розповіла про програми успішної інтеграції різних етнічних груп своєї країни (допомога в опануванні державної мови, квоти для вступу до вишів), а також відповіла на питання про те, як грузинське суспільство має інтегрувати населення Абхазії та Південної Осетії після повернення цих територій під контроль Грузії.

Професор Рафал Панковський, відомий польський політолог, соціолог, аналітик Collegium Civitas, експерт у царині толерантності та недискримінації, повідав історію успіху його організації в зміні ставлення державного апарату й суспільства до виявів ксенофобії та мови ненависті, а також розповів про розвиток цієї організації від «клубу за інтересами» до структури державного рівня, що на її думку вважають урядовці й поліція. Він дав кілька порад, як найефективніше співпрацювати з політиками, журналістами, бізнесменами та навіть такою специфічною соціальною групою, як футбольні фанати.

Професор пояснив, як оцінити рівень демократичних свобод у суспільстві за кількістю повідомлень про злочини, скоєні на ґрунті етнічної, релігійної чи соціальної ненависті та за поширенням мови ненависті. Парадоксально, але найбільше таких випадків зафіксовано якраз у демократичних суспільствах — саме тому, що вони пильнують найменші інциденти й дають їм належну кваліфікацію, зате авторитарні режими не зважають на дискримінаційне підґрунтя навіть тяжких злочинів, і там статистична картинка виглядає ідилічною.

Представники Дніпропетровська мали ще одну тема для дискусії: як зміниться їхнє життя після створення посади радника міського голови з етнічних питань, і як це вплине на діалог влади та громадськості.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси