Додати новий коментар

Українські мусульмани другий рік поспіль мусять проводити Рамадан в умовах карантинних обмежень. Але Всеукраїнська асоціація «Альраід» доклала максимум зусиль, щоб на високому рівні продовжити свою діяльність у різних сферах. Про духовну, освітню та просвітницьку роботу розповідає голова відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу Тарик Сархан.

— Торік ми отримали досвід проведення Рамадану в умовах карантинних обмежень аж до «локдауну». І цього року були готові, хоча сподівалися, що «локдауну» та суворих карантинних обмежень не буде, але почали планувати свої заходи й роботу вважаючи на досвід минулого року. Ще перед початком Рамадану в нас відбулися одночасно в багатьох містах, де існують наші організації, акції ознайомлення співгромадян з особистістю пророка Мухаммада (мир йому і благословення). Також були заплановані ще кілька акцій, що через погіршення епідситуації були припинені. Однак 9 травня ми провели акцію про священний місяць Рамадан, його значення та смисл — одразу в сімох містах країни, — розповідає шейх Тарик.

Він зазначає, що інтерес українців-немусульман до ісламу не завжди пов’язаний із духовними пошуками. Часто це бажання більше дізнатися про цінності та традиції співвітчизників, що визнають іслам — сусідів, знайомих, колег:

— Треба сказати, що ми постійно відзначаємо доброзичливе ставлення українців до ісламу — і в плані релігійного інтересу, і в плані інтересу культурного. Для людей ісламська тема досить цікава, тож, як і торік, ми посилили роботу в соцмережах. Наприклад, наша тема «Коранічні історії» адресована не тільки мусульманам. Вона розкривається в такій формі, щоб це було пізнавально та цікаво в тому числі для немусульман, щоб вони краще розуміли дух ісламу й те послання, що він несе. Я маю улюблену рубрику, що веду третій рік поспіль — «Поради Рамадану», — де я обговорюю практичні питання, практичні аспекти Рамадану. В останні дні священного місяця я розповідав про те, як іслам ставиться до туризму, тобто матеріали цієї рубрики через якісь теми розкривають іслам і мусульман зсередини, дозволяють кожній людині, чи то мусульманин, чи немусульманин, зрозуміти життя мусульманина, «увійти» в моє особисте життя й поглянути на ці всі речі іншими очима. У нас додалася й нова рубрика — «Проповіді ісламу». Матеріали в ній не щоденні, але вона дозволяє робити певні нагадування про релігійні принципи або ідеї і вона теж популярна.

Не варто думати, що весь тягар духовно-просвітницької роботи в ці дні ліг на плечі голови відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу. Як розповів Тарик Сархан, вельми цікаві етери про цінності Корану та про те, як він змінює життя вірних, ведуть шейх Мурат Сулейманов зі Львова; також популярні ефіри шейха Ісмаїла Кади та шейха Сейрана Арифова, що постійно публікують у соцмережах свої нагадування, та, звичайно, матеріали муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Исмагілова.

У подоланні труднощів карантинних обмежень, за словами Тарика Сархана, народжуються нові можливості:

— Ми далі розвивали ідею, що народилася минулого року саме завдяки карантину: трансляція уроків арабської абетки для початківців, що хочуть почати читання Корану. <...> За прямими етерами стежили понад тисячу користувачів, а тих, хто наприкінці курсу показав досить добрий результат, виявилося понад п’ятдесят осіб. <...> Одна з учениць зробила неможливе: почавши з нуля вивчати арабську саме за цими етерами, за десять днів занять вона стала досить добре читати Коран, і я подарував їй Коран — рідкісне в Україні видання, де літери виділено різними кольорами, що допомагає правильному інтонуванню в процесі читання. Тож один примірник надіслано цій успішній учениці, а ще п’ять книг знайшли своїх власників з-поміж успішних учнів завдяки жеребу. Я спеціально запросив першу етнічну українку-хафізу Віру Фриндак, і вона обрала п’ять імен. Потім ми розіслали їм ці Корани на згадку про перший Рамадан, коли вони почали читати Коран. Але найголовніше, що людина, почавши читати Коран, уже виконує свій релігійний обов’язок, поклоняється. Я вважаю, що ці етери стануть нашою доброю щорічною традицією. Хто знає, якби не карантин, чи народилася б у нас ця ідея?

У цей священний місяць крім прямих етерів було багато різних онлайн-семінарів, організованих як zoom-конференції. Щотижня проходили семінари для різних груп: окремо для молоді, для активістів ісламських культурних центрів, для жінок і дівчат, а ще відкриті семінари для всіх охочих. Серед спікерів були закордонні гості, відомі вчені та проповідники, зокрема знаменитий ісламський учений з Кувейту Тарик аль-Свідан.

Тарик Сархан певен, що гірше за незнання може бути тільки спотворене знання:

— Головний «повідомлення», що ми намагаємося донести до немусульман — щоб вони, цікавлячись ісламом, намагалися дізнаватися про нього з першоджерел і від авторитетних фахівців, передусім від ісламознавців, богословів, шейхів. Тобто з перших рук або, правильніше, з перших вуст, а не від людей, що можуть дотримуватися якихось народних, часто передісламських традицій, що часто суперечать ученню ісламу. Багато хто плутає мусульман та іслам, а ми намагаємося донести основні принципи ісламу, що не чужі й іншим релігіям, зокрема християнству та юдаїзму — вони від того самого Бога, що Його ми шануємо та якому поклоняємося. Бог у нас один і Бог не суперечить самому собі, тому важливо донести до людей знання про іслам, який він є, яким ми його знаємо та яким його розуміємо.