АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

«Завжди цікаво побачити нашу історію очима закордонних науковців»

17.12.2017 / 341

14 грудня в столиці зібралися богослови та релігієзнавці, філософи, історики, соціологи, а також представники релігійних і громадських організацій. Подією, що зібрала фахівців не лише з різних куточків України, а й з Білорусі, Туреччини, Молдови та Азербайджану, стала Міжнародна науково-практична конференція «Мусульманська спадщина в Південній Україні: історія, культура, релігія». Конференцію організували та провели Український центр ісламознавчих досліджень (УЦІД), Центр ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та Таврійський національний університет ім. В. Вернадського. Модерував захід відомий український історик, сходознавець, перекладач (автор перекладу Корану українською мовою. — Ред.) Михайло Якубович.

Голова Асоціації «Альраід» Сейран Арифов подякував Всевишньому за те, що вдалося зібрати в одній залі фахівців із різних міст і країн, зазначивши, що старанне вивчення минулого зовсім не марна справа:

— Ні для кого не секрет, що всі процеси у світі, усі великі збурення, безперечно, мають причини в минулому. Те саме стосується й України: ми живемо у неспокійний час, і це однозначно має свої причини в минулому — не конче в недавньому, а й у подіях сивої давнини. Вивчаючи минуле, ми ліпше розуміємо, що відбувається нині, зокрема — в царині міжрелігійних, міжконфесійних відносин, — зазначив він.

На думку муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова, що очолює Український центр ісламознавчих досліджень, виступи закордонних гостей становили окремий інтерес:

— Завжди цікаво дізнатися, як виглядає Україна та наша історія, очима закордонних науковців, наприклад, з Туреччини, Молдови, Білорусі, Азербайджану. Виявляється, те, що для нас — наочне, зрозуміле, що ми сприймаємо як факт, — для них зовсім не факт, адже мають інші джерела. Професор із Туреччини категорично не згоден, що Османська Імперія була власне імперія; у науковця з Азербайджану зовсім інше бачення виселення урумів та вірменів із Криму; у сучасній Білорусі нічого не знають про арешти та репресії проти кримських татар у Криму, бо в новинах — лише про величезні, мало не епохальні, досягнення «великої Росії» та «поліпшення життя вже сьогодні». Звісно, не з усім можна погодитись, але дізнатися, як ми виглядаємо зі сторони, вельми цікаво та корисно.

Українською та турецькою мовами привітав шановне зібрання Юрій Кочубей, представник Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України, авторитетний науковець і дипломат. Він наголосив, що українці та кримські татари разом можуть і повинні повернути Крим і всю спадщину, що є на цьому півострові:

— Не важливо, яка [спадщина. — Ред.] — чи християнська, чи антична, чи мусульманська. Але все-таки мусульманська спадщина переважає. І для цього, для повернення, треба вивчити її, треба справді мобілізувати всі наші сили <…> І тільки таким чином ми зможемо розвіяти всі міфи, що створили та штучно нам нав’язували, — і далі жити нормально в нашій незалежній українській державі.

Понад два десятки наукових розвідок та історичних досліджень, дотичних до заявленої теми, були презентовані поважній аудиторії під час роботи трьох секцій: «Іслам в історії Криму та кримських татар», «Іслам на материковій Україні» та «Український Іслам у системі міжнародних зв’язків». Організатори навмисно не створювали окремих локацій для кожної з них, давши можливість кожному учасникові прослухати доповіді колег і взяти участь в обговоренні.

Серед фахових доповідачів — Алі Нурієв (Туреччина), «Османський реформатор Алемдар Мустафа Байрактар — виходець з України»; Фірат Яша (Туреччина), «Бажане або небажане: наративи навернення в Іслам в XVII ст. в Криму»; Емель Кіліч (Туреччина), «Від торгівлі до священних спонукань: купці-місіонери в Криму у XIII–XV ст.»; Теймур Атаєв (Азербайджан), «Про деякі нюанси змін демографії Криму в другій половині XVIII ст.»; Лефтер Ґеорґі (Молдова), «Балкани — перетин релігій»; Зорина Канапацька (Білорусь), «Кримське ханство і Білорусь: формування татарської громади»; Ґульнара Бекірова (Україна), «Толерантність кримських ханів»; Бурак Чалішкан (Туреччина), «Відносини між Україною та Туреччиною»; Григорій Мавров (Туреччина, Стамбул), «Шагін Гірей — перший досвід модернізації в ісламському світі»; Тарас Чухліб (Україна), «Відносини хана Аділ Гірея I з гетьманом Петром Дорошенком» тощо.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси