АЛЬРАІД

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

«Я вдячний Всевишньому за те, що народився і живу в країні ініціативних людей!»: харківські мусульмани на форумі «Співпраця заради порятунку»

29.05.2015 / 968

Проведений у Харкові з 25 по 27 травня перший всеукраїнський форум «Співпраця заради порятунку» — захід нового формату, покликаний стати майданчиком для об'єднання зусиль представників державного сектора, наукових співробітників, працівників освіти, неурядових організацій і лідерів громадських ініціатив, які допомагали і продовжують допомагати постраждалим від військових дій в Україні й окупації частини території нашої держави.

Мусульмани Харкова, які беруть активну участь у різних соціальних проектах, не залишилися осторонь і приєдналися до вироблення стратегії спільних дій з метою досягнення максимальної ефективності цієї діяльності. Форум організувала «Українська миротворча школа» — спільний проект коаліції державних і неурядових організацій України і Польщі за підтримки Посольства Великобританії. Підсумки триденної роботи учасники сформулювали у тексті резолюції.

«Благословенний той, хто не ховає голову в пісок,втрачаючи відчуття реальності»

Представники церков і релігійних об'єднань благословили захід. Адже для багатьох мешканців міст, що не пережили окупацію, реалії війни є незрозумілими, а деякі люди намагаються абстрагуватися від цієї теми, уникаючи ознайомлення з останніми новинами «для збереження нервів». Божим благословенням є те, що чимало громадян нашої країниі не залишаються байдужими і не ховають голову в пісок; не чекають, що «хтось зверху все вирішить», а об'єднуються і діють.

Протоієрей УПЦ КП отець Віктор (Маринчак) підкреслив, що всі релігійні організації повинні об'єднати свої зусилля в роботі з реабілітації українців, постраждалих від війни.

Цю тезу підтримав Євген Глущенко, імам мечеті ІКЦ Харкова і заступник голови Духовного управління мусульман України «Умма»: «Я вдячний Господові за те, що народився і живу в країні ініціативних людей, адже те, що зробили українці (волонтери, бійці добровольчих батальйонів, регулярна армія, яка відроджується) у таких складних умовах, вражає».

«Це щоденний подвиг людей, які не чекають створення сприятливих умов і не зневірюються, незважаючи ні на що, — вважає пан Глущенко, — і ми, мусульмани, також намагаємося робити все можливе для підтримки нашої Батьківщини в цей важкий час: годуємо біженців, збираємо посилки для солдатів і речі для вимушених переселенців, відвідуємо поранених у госпіталях, здаємо кров, і, звичайно ж, завжди просимо Бога у своїх молитвах про мир і благословення для України в своїх молитвах».

Наше майбутнє залежить від вирішення нагальних пробем, що існують у суспільстві

Учасники були солідарні з організаторами, визнавши існування кола проблем, від результатів вирішення яких залежить не тільки інтеграція України в європейське співтовариство, але також її виживання як держави. Пошук шляхів і методів вирішення цих проблем лягає нелегким тягарем не тільки на державні структури, а й на громадянське суспільство, яке перебуває на етапі становлення.

Гість з Польщі Павел Тшичинский розповів про етапи інтеграції своєї держави у Європейське співтовариство, порадивши українцям не впадати у відчай: «На початковому етапі процесів інтеграції ми виявили, що європейці сформували певну систему негативних стереотипів про Польщу, подолати які можливо було тільки завдяки постійній і наполегливій праці над перетворенням нашого суспільства і модернізації з метою позиціонування держави як рівноправного учасника європейського цивілізаційного простору».

«ЄС не є структурою, яка намагається урівняти всіх учасників і уподібнити один одному, спонукаючи їх до відмови від своєї спадщини, культури, національної ідентичності, — зазначив пан Тшичинський, — імовірніше, індивідуальний патріотизм кожної держави-учасниці і досягнення загальних цілей на умовах рівноправного партнерства».

Крім низького рівня усвідомленості реалій війни населенням неокупованих територій, організатори окресллллили такі проблеми як відсутність єдиної стратегії інформаційного протистояння пропаганді Російської Федерації; відсутність апробованої ефективної моделі місцевого самоврядування, попри те, що українці цю ідею підтримують (але не мають ні найменшого уявлення про способи реалізації цієї ініціативи); напружені відносини місцевого населення з національною гвардією, добровольчими і поліцейськими батальйонами в зоні АТО; протиріччя між етнічною і громадянською ідентичністю частини населення Півдня і Сходу України, а також відсутність чіткої моделі інтеграції населення окупованого Донбасу до загальноукраїнського і європейсього культурого просору.

Результатом форуму стала резолюція, у якій учасники сформулювали і підсумували роботу трьох днів, а також нові знайомства й ідеї щодо реалізації спільних соціальних проектів з іншими учасниками.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси