Проти війни в Іраку виступають і християнки, і мусульманки нашої країни
“Жінки за мир і добро. Ні — війні в Іраку!”. Акція під таким гаслом відбулася в Ісламському культурному центрі столиці минулого четверга. Влаштувала його міжобласна асоціація громадських організацій “Арраїд”. Десятки жінок, серед яких більшість — мусульманки, одностайно висловилися за подолання близькосхідного конфлікту мирним шляхом. Це потрібно зробити, як ідеться в зверненні до громадськості, винятково через діалог.
Ганна Герасименко та Сабрін Груданова (“Арраїд”) наголосили, що країни, які збираються розпочати війну у Перській затоці, керуються тільки економічними міркуваннями. Намір роззброїти Ірак, розмови про “інтереси людства” — це лише прикриття, щоб дістатися до жаданої нафти.
“Якщо ж почнуться військові дії,— йдеться в заяві згаданої організації,— то знову гинутимуть жінки і діти”. Дружина Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Ірак в Україні Басма Казим свій виступ арабською проілюструвала вражаючими фотографіями хлопчиків та дівчаток, які народилися інвалідами через вплив шкідливих речовин після іноземних бомбардувань.
Не залишилися байдужими до чужої біди й представниці організованого вітчизняного жіноцтва. Зокрема, ректор Інституту східної лінгвістики й права Галина Балабанова, керівники громадських структур, деякі політики, ось як лідер Прогресивної соціалістичної партії Наталя Вітренко.
Голова Національної ради жінок України Ірина Голубєва переказала вітання учасникам зібрання від Київського міського голови Олександра Омельченка. Вона нагадала, що українці колись дуже потерпіли від двох світових воєн і тому теж знають ціну мирові. Будь-які міжнародні конфлікти слід розвязувати шляхом домовленостей, адже ніяка нафта не варта життя людини.
Жінки закликали підтримати народ Іраку, який уже й так натерпівся за роки економічної блокади. Наводили сумні дані: відколи діє ембарго (12 років), померло понад півтора мільйона іракців, зокрема й сотні тисяч дітей. Один з восьми неповнолітніх не доживає й до п’ятирічного віку. Щодня в країні гине 250 осіб. Чотири мільйони людей перебувають за межею бідності. В Іраку й досі видають продовольство за картками, а полиці аптек майже порожні. Найдешевша їжа — фініки, експорт яких заборонено нарівні з нафтою.